Фізіологічна роль бору у життєдіяльності сільськогосподарських культур.

Слід відмітити, що сільськогосподарські культури споживають бор протягом всього періоду вегетації. Середні виноси бору (В) врожайністю коренеплодів цукрових буряків 80-100 цн/га - 80-90 г/га, а насінням ріпаків 8-10 цн/га - 100-120 г/га, насінням соняшників 10-12 цн/га - .120-160 г/га

Під впливом бору поліпшується синтез та транспортування вуглеводів, ростових речовин (гармонів, РНК, ДНК) та аскорбінової кислоти з листків у генеративні органи та до коренеплодів. Бор потрібний рослинах для росту та розвитку меристемних тканин. Брак бору у рослинах призводить до руйнування молодих тканин, призупинення росту кореневої системи, стебла та відмирання точок росту рослин. Бор сприяє проростанню пилку у пилкових трубках квіток та їх запиленню. Дефіцит бору викликає низку небезпечних хвороб – вершковий хлороз точки росту рослин, суха гниль та гниль сердечника коренеплодів, верхівкова виразка коренеплоду цукрових буряків. При дефіциті бору на ріпаках, коренева система деформується, на ній появляються некротичні цятки, уповільнюється ріст точок росту, розтріскуються стебла, призупиняється цвітіння та погіршується перезимівля озимого ріпаку.

    Фізіологічні хвороби, які викликані дефіцитом бору не можливо усунути іншими речовинами, зокрема фунгіцидами.