«Нутріванти Плюс™» - добрива, що гарантують успіх

Рекомендації від компанії «Нутрітех Україна» щодо підживлення озимих зернових культур

продовження статті (частина 2)

Перше підживлення озимих зернових аміачною селітрою, як правило, проводиться по мерзлоталому ґрунті або на початку відростання (2-й етап органогенезу), яке часто називають «регенераційним». Щоб встановити оптимальну дозу азотних добрив у цей час, слід провести ґрунтову діагностику 0 – 60 чи 0 – 90 см шару ґрунту (залежно від його типу і зони вирощування). Для цього слід звернутися до найближчої агрохімічної лабораторії і вона надасть всі необхідні рекомендації по відбору ґрунтових проб, їх кількості тощо. Якщо немає можливості провести діагностику ґрунту то слід внести 30-60 кг/га N у формі аміачної селітри.

Для встановлення економічно-доцільних доз азотних добрив на заплановану врожайність рекомендуємо проводити моніторинг вмісту азоту в рослинах у „критичні“ фази росту за допомогою портативного приладу «N-Tester».

Табл.3. Потреба озимої пшениці в азотних добривах кг/га д.р. у „критичні“ фази росту за показниками N-тестера залежно від запланованої врожайності

В окремих випадках, коли в господарствах бракує карбаміду або карбамідно-аміачних сумішей, селітра аміачна застосовується позакоренево на озимих зернових культурах разом із «Нутрівантом Плюс™ зерновий» – 2 кг/га. При цьому, концентрація робочого розчину аміачної селітри повинна становити не більше 5-6%, оскільки більш високі концентрації викликають опіки в рослин. Позакореневе підживлення «Нутрівантом Плюс™ зерновий» та селітрою аміачною рекомендується проводити при температурі повітря не більше 20-25⁰С та не менше 10-12⁰С у вечірні години, що сприятиме підвищенню коефіцієнта засвоєння біогенних елементів із добрив.

Карбамід - це штучно синтезована сечовина (амід карбамінової кислоти), CO(NH₂)₂. Через високу агроекономічну ефективність та екологічність карбаміду, його потреба на міжнародному ринку добрив постійно зростає. В Україні, можливо через брак знань щодо ефективного його застосування, сучасного обладнання для внесення та й коштів, карбамід не користується великим попитом у аграріїв.

Вміст загального азоту (N) в карбаміді 46,2%. Він є найбільш концентрованим серед гранульованих азотних добрив. Державним стандартом України дозволяється вміст у карбаміді шкідливого рослинам біурету до 1,4%. Більш високі концентрації біурету можуть знижувати схожість насіння, пригнічувати ріст та розвиток молодих рослин. У ґрунті біурет повністю розкладається протягом перших 10-15 днів після внесення. Враховуючи ці особливості, карбамід рекомендується вносити у ґрунт за 2-3 неділі раніше інших азотних добрив, що лише сприятиме споживанню азоту молодими рослинами. Карбамід має високу розчинність у воді (при t=20⁰C у 100 см³ води розчиняється 51,8 г добрива) з поглинанням тепла (ендотермічна реакція). За твердженнями англійських вчених, ще до гідролізу карбаміду, його молекули є рухомими та здатні вимиватись у нижні шари ґрунту аналогічно нітратному азоту. Молекули амідного азоту карбаміду мало доступні рослинам. Культури можуть споживати азот карбаміду лише після трансформації його в сполуку амонію ферментом уреазою уробактерій та кореневою системою рослин у вологому середовищі. Схематично цей процес можна показати так:

(NH₂)₂CO₂ + 2H₂O уреаза = (NH₄)₂CO₃ (утворює сполуку карбонат амонію, яка не є стійкою)

(NH₄)₂CO₃ + 2H₂O = NH₄HCO₃ + NH₄OH

(NH₄)₂CO₃ = NH₄HCO₃ + NH₃   

Утворений вуглекислий амоній (NH₄HCO₃) та гідроксид амонію (NH₄OH) легко розкладається до леткого газоподібного аміаку (NH₃). Без заробки карбаміду в ґрунт, втрати азоту можуть сягати - 30-70%, особливо це спостерігається на нейтральних та лужних ґрунтах. Технологія застосування карбаміду передбачає його обов’язкову заробку в вологий ґрунт на глибину 5-8 см.

Дослідженнями Д.А. Коренькова встановлено, що порівняно з аміачною селітрою, поверхневе внесення карбаміду на нейтральних та лужно-карбонатних ґрунтах знижувало його ефективність на 23,6%.

За допомогою нітрифікуючих бактерій сполуки амонійного азоту, які утворились із карбаміду через низку мікробіологічних перетворень переходять у нітратну форму. При цьому, кінцевим є утворення азотної кислоти, яка підкислює ґрунтове середовище. Тому карбамід називають біологічно кислим добривом. Для нейтралізації 1 ц карбаміду потрібно застосувати 0,83 ц CaCO₃ карбонату кальцію у вигляді вапнякових добрив.

З агрохімічної точки зору та економічної доцільності, сьогодні карбамід є цінним азотним добривом, яке найліпше все таки застосовувати для позакореневого підживлення озимих зернових культур, що обумовлено цілою низкою чинників:

• Молекули карбаміду швидко (0,5-2 годин) надходять у клітинами озимих зернових культур, вступають у азотний обмін, забезпечують потреби рослин у азоті та їх високу продуктивність.
• Підвищені концентрації (15-20% за фізичною масою) карбаміду при позакореневих підживленнях майже не викликають опіків озимих зернових культур, особливо на ранніх фазах розвитку.
• Молекули карбаміду легко засвоюються через листкову поверхню озимих зернових культур, мають високий коефіцієнт засвоєння сполук азоту – 80-85%, а втрати їх при цьому становлять не більше 1-3%.

По відношенню до споживання мікроелементів, на думку агрохіміків, озимі культури належать до сільськогосподарських культур, що характеризуються невисоким виносом, але із високим коефіцієнтом засвоєння. А тому, позакореневі підживлення карбамідом рекомендується обов’язково комбінувати із мікроелементним добривом «Нутрівантом Плюс™ зерновий», що створює гармонію у мінеральному живленні озимих зернових культур та дозволяє отримати їх високу продуктивність та економічну ефективність. До його складу входить екологічний прилипач «Фертівант». За рахунок унікальних властивостей «Фертіванта», робочий розчин (Карбаміду + Нутріванта) ощадливим шаром покриває поверхню листків, проявляє пролонговану дію та синхронний ефект протягом 15-20 днів, не змивається опадами та характеризується підвищеним засвоєнням сполук фосфору (коефіцієнт 20-25%) через листкову поверхню. «Нутрівант Плюс™ зерновий» можливо змішувати з усіма засобами захисту рослин, стимуляторами, монодобривами в одному робочому розчинні (за винятком тих препаратів, що містять залізо або алюміній).

ПРОДОВЖЕННЯ СТАТТІ