Карбамідно-аміачна суміш (КАС) – унікальне азотне добриво

У високо розвинутих країнах світу - Сполучених Штатах Америки, Канаді, застосування рідких екологічно безпечних добрив стимулюється державою, проте у вітчизняному землеробстві застосування карбамідно-аміачних сумішей не набуло широкого вжитку через брак обладнання для зберігання, транспортування, внесення, можливо недостатнього рівня агрохімічних знань тощо.

Карбамідно-аміачна суміш (КАС) – це рідке добриво, що містить амонійну, нітратну та амідну форми азоту. Вдало підібраний хімічний склад КАСів забезпечує пролонговану дію мінеральних сполук азоту, дозволяє отримати на озимих зернових культурах високу агроекономічну ефективність та поліпшити екологію довкілля.

Карбімідно - аміачні суміші виготовляються таких марок: КАС-28, КАС-30, КАС – 32, відповідно з вмістом азоту - 28%, 30% та 32%. КАСи легко комбінуються в одному робочому розчині із «Нутрівантом Плюс™ зерновим» та іншими марками «Нутрівантів Плюс™», пестицидами, регуляторами росту тощо, що зменшує витрати на їх внесення. У ґрунтозахисному енергозберігаючому землеробстві застосування КАСів є актуальним, так як при поверхневому обробітку ґрунту існують складнощі щодо заробки твердих мінеральних добрив у ґрунт. Технології застосування КАСів дозволяють точно, рівномірно внести дози азоту та зменшити втрати азоту до 1%, навіть за поверхневого їх застосування. При наявності технічних можливостей, КАСи можливо застосовувати і без розчинення водою, проте наукові дослідження засвідчують, що на озимій пшениці, краще додавати воду і доводити об’єм робочого розчину до 200-250 л/га.

На озимих зернових культурах рекомендується позакореневі підживлення проводити у „критичні“ фази, комбінуючи КАСи із «Нутрівантом Плюс™ зерновий» (доза 2 кг/га), пестицидами та ретардантом. При цьому дози азотних добрив встановлюють за результатами листкової експрес-діагностики приладом «N-Тester» (табл. 3).

Слід пам’ятати, що підвищені концентрації КАСів (більше 20-30 N кг/га), особливо на пізніх фазах росту та розвитку озимої пшениці - кінець виходу в трубку, початок колосіння, можуть викликати незначні опіки листкової поверхні рослин, проте ці опіки не знижують її врожайності .

Отже, відповідаючи на запитання - якими ж добривами, з агроекономічної точки зору та екологічності (вартість 1кг азоту, коефіцієнт засвоєння азоту, втрати азоту тощо) ліпше підживлювати озимі зернові культури та досягти їх високої продуктивності, ми рекомендуємо:

• перше підживлення проводити аміачною селітрою (N_30-40) по мерзлоталому ґрунті або на початку весняного відростання (2-й або початок 3-го етапу органогенезу);
• наступні підживлення у „критичні“ фази росту - позакоренево (розчинами карбаміду або КАСів) комбіновано із мікродобривом «Нутрівант Плюс™ зерновий», засобами захисту рослин, ретардантами, стимуляторами росту тощо;
• дози азотних добрив для проведення підживлень встановлювати за результатами листкової експрес-діагностики портативним приладом «N-Tester».

Автори:

Директор з питань науки та агрохімічного сервісу ТОВ «Нутрітех Україна»      

Адаменко С.М.

Науковий консультант-менеджер з агрохімічного сервісу ТОВ «Нутрітех Україна»

Машинник С.В.