|
![]() |
|
|
Ріпак вважається культурою «борофілом», так як врожайністю 1 т/га виносить понад 100-120 г/га бору. В осінній період вегетації ріпак озимий споживає близько 25-30% бору від загальної потреби. Дефіцит бору у початкові фази ріпаку озимого призводить до деформації та дуплистості кореневої системи, погіршення накопичення та транспортування цукрів, що знижує його зимостійкість та й продуктивність. Моніторингом проведеним вітчизняними науковими установами доведено, що 59% ґрунтів України мають низький вміст бору. З метою усунення дефіциту бору при вирощуванні ріпаку озимого, фахівці компанії «Нутрітех України» рекомендують застосовувати восени під основний обробіток ґрунту гранульоване добриво «Гранубор Натур». Добриво містить 15% бору (В). «Гранубор Натур» застосовується в дозі 10-12 кг/га раз на два роки, як однокомпонентне добриво або разом із тукосумішами, аміачною селітрою, амофосом, нітроамофоскою та іншими мінеральними добривами. Підживлення «Гранубором Натур» забезпечить на 60-80% фізіологічні потреби ріпаку озимого легкодоступними сполуками бору та підтримуватиме його бездефіцитний баланс у ґрунті не менше двох років. Восени, як правило, через низку несприятливих чинників ґрунту (висока кислотність, низька температура, низький вміст води, ущільнення, антагонізм іонів тощо) рослинам ріпаку важко повністю забезпечити себе доступною мінеральною поживою. За таких умов, позакореневе листкове підживлення добривом «Нутрівант Плюстм олійний» добалансовує (корегує) фізіологічні потреби ріпаку озимого. Хімічний склад «Нутріванта Плюстм олійний» повністю відповідає фізіології мінерального живлення ріпаку озимого, таблиця 2.
2. Хімічний склад та фізико-хімічні властивості «Нутріванта Плюс™ олійний»
Восени рекомендується проводити позакореневе підживлення «Нутрівантом Плюстм олійний» ріпаку озимого у фазу 5 – 7 справжніх листків дозою 2 кг/га, проте не пізніше, ніж за 15-20 днів до настання морозів та припинення осінньої вегетації. Застосування «Нутріванта Плюстм олійний» можливо комбінувати із ретардантами, стимуляторами росту, моно мікроелементами (Mn, Cu, B, крім заліза Fe) фунгіцидами: карамба, фолікур, колосаль або з аналогами в одному робочому розчині, рисунок 1. Рис.1 Застосування «Нутріванта Плюстм олійного» на ріпаку озимому Позакореневе підживлення «Нутрівантом Плюс олійний» гарантує поліпшення перезимівлі рослин ріпаку озимого за рахунок:
Пшениця та ячмінь озимі (Triticum aestivum L.та Hordeum vulgare L.), порівняно з житом озимим та вівсом, пред’являють більш високі вимоги до ґрунтової родючості та й в цілому до технології їх вирощування. Вони ліпше переносять зиму лише за добре розвиненої кореневій системи та вегетативної маси рослин. Пшениця озима найбільше потребує доступного фосфорного живлення, починаючи від сходів до цвітіння. Проте найбільше споживається фосфору протягом чотирьох-п’яти тижнів у фазу кущення. Калій споживається пшеницею озимою, починаючи з перших днів росту до цвітіння. Однак, його найбільше споживання спостерігається у фазу виходу в трубку та колосіння. За рахунок оптимального живлення калієм рослини пшениці озимої ліпше переносять зимівлю, укріпляється їх соломина та зменшується враженість такими небезпечними хворобами, як кореневі гнилі та іржа. Встановлено, що за вмісту цукрів у вузлах кущення не менше 25%, можливо очікувати успішну перезимівлю пшениці озимої. Оптимальне осіннє азотне живлення пшениці озимої теж вирішує долю врожаю, так як сприяє її укоріненню. Проте, одностороннє мінеральне живлення азотом знижує накопичення цукрів, а за його дефіциту теж знижує їх вміст. За своїми біологічними особливостями, ячмінь озимий пред’являє підвищенні вимоги до нейтральної або слабо лужної реакції ґрунтового розчину та потребує достатньої кількості кальцію на формування високої продуктивності. З точки зору фізіології мінерального живлення, осінній період росту та розвитку пшениці та ячменю озимих є надзвичайно відповідальним, так як восени закладається висока потенційна врожайність цих культур. Починаючи із проростання насіння, рослини пшениці озимої націлені на реалізацію своєї генетично закладеного врожайності. За сприятливих умов, уже через 14 – 18 днів після сходів, рослини пшениці озимої починають кущитися, тобто утворювати бокові пагони, вузол кущіння та вузлові корені. Варто звернути увагу на те, що переважно із пагонів, котрі утворились восени у майбутньому утворяться продуктивні стебла. Осінній період кущіння закінчується із настанням мінусових температур після загартування рослин. До настання цього періоду, рослини повинні досягнути не лише оптимальних параметрів: створити достатню асиміляційну листову поверхню та міцний кущ, до складу якого входять 2-3 бокові пагони осіннього кущіння з добре розвиненими вузловими коренями, а й накопичити достатню кількість пластичних речовин, вуглеводів у вузлах кущіння, пройти загартування, що дозволить протистояти мінусовим температурам у зимовий період. Щоб рослини пшениці озимої добре розвивались, увійшли в зиму загартованими, їх потрібно повністю забезпечити макро-мезо та мікроелементами, таблиця 3. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||