26.03.2008

Підживлення озимих зернових культур від компанії «Нутрітех Україна»

С. М. Адаменко, головний науковий консультант компанії ТОВ «Нутрітех Україна»

В. М. Никифоренко, менеджер компанії

Компанія «Нутрітех Україна» є ексклюзивним дистриб'ютором в Україні унікальних мікродобрив «Нутрівантів Плюс™» виробництва міжнародного концерну «ICL Fertilizer».

Постійне зростання цін на мінеральні добрива спонукає вітчизняних аграріїв замислитися над тим, якими азотними добривами підживлювати озимину, щоб отримати найвищу агроекономічну ефективність.

Для початку маємо відповісти собі на такі прості запитання: яка сьогодні вартість 1 кг азоту, яка агрохімічна й економічна ефективність видів і форм азотних добрив (див. табл. 1) та яка їхня екологічність?

Отже, на сьогодні найдешевший азот (N) у карбаміді та аміачній селітрі — 4,97 та 5,81 грн./кг відповідно.

У Англії та інших розвинених країнах Західної Європи дози азоту для озимих зернових культур розраховуються нормативним методом. Аналогічний розрахунок пропонують і наші вітчизняні вчені-агрохіміки. Так, в Україні середній норматив витрат азоту (N) у діючій речовині на 1 тонну врожаю озимої пшениці становить: у зоні Полісся 30 кг, Лісостепу — 28 кг, Степу — 25 кг (на зрошенні 26 кг). Відповідно до нормативу встановлюються норми внесення азотних добрив на заплановану врожайність зернових. Моніторинг вмісту азоту в рослинах, коригування підживлення озимих зернових культур азотом протягом вегетації сьогодні здійснюється за допомогою приладу «N-Tester», методика якого дозволяє точно встановити потрібну дозу азоту на заплановану врожайність.

Вплив форм мінерального азоту на врожайність та якість сільськогосподарської продукції вчені вивчають уже понад 100 років. Свого часу видатний учений-агрохімік академік Д. М. Прянишников установив, що сполуки амонійного азоту краще засвоюються рослинами

на нейтральних, а нітратного — на кислих ґрунтах. Традиційно в Україні та інших країнах СНД найбільше використовується аміачна селітра. Це концентроване амонійно-нітратне добриво, яке містить амонійну (NH₄) та нітратну (NO₃) форми азоту у співвідношенні 1:1.

Унікальність аміачної селітри полягає в тому, що при застосуванні по мерзлоталому ґрунті на озимих культурах її гранули швидко розчиняються, причому сполуки амонійного азоту поглинаються ґрунтовим колоїдним поглинальним комплексом, виявляючи свою пролонговану дію протягом вегетації, а сполуки нітратного азоту легко засвоюються вторинною кореневою системою молодих рослин. Внесення добрива стає актуальним особливо в холодний весняний період, коли процеси нітрифікації в ґрунті ще не відбуваються, а це означає, що рослинам бракує доступного азоту. Засвоєння азоту з аміачної селітри кореневою системою озимих культур становить 30-60%. За поверхневого внесення аміачної селітри втрати азоту можуть сягати понад 20%, в основному на піщаних та лужних карбонатних ґрунтах. Аміачна селітра є фізіологічно кислим добривом, вона підкислює ґрунт. Для нейтралізації 1 ц аміачної селітри потрібно внести 0,7 ц карбонату кальцію CaCO₃ (вапнякове, доломітове борошно, дефекат та інші вапнякові добрива).

Перше підживлення озимих зернових аміачною селітрою, як правило, проводять по мерзлоталому ґрунті або на початку відростання рослин (2-й етап органогенезу) дозою 30-60 кг N/га. Друге підживлення — у фазі початок виходу в трубку — дозою 50-60 кг N/га. Рекомендуємо встановлювати оптимальну дозу азоту для другого підживлення озимих зернових, використовуючи листкову азотну експрес-діагностику приладом «N-Tester».

Якщо в господарствах бракує карбаміду або карбамідно-аміачних сумішей, селітра аміачна вноситься позакоренево на озимих зернових культурах разом із «Нутрівантом Плюс™ зерновий» (2 кг/га) (див. табл.2). При цьому, концентрація робочого розчину аміачної селітри має становити не більше 5-6%, оскільки вищі концентрації викликають опіки у рослин. Позакореневе підживлення «Нутрівантом Плюс™ зерновий» та селітрою аміачною рекомендується проводити за температури повітря не вище 20-25^О С та не нижче 10-12^О С у вечірні години, що сприятиме підвищенню коефіцієнта засвоєння біогенних елементів із добрив.

Карбамід — це штучно синтезована сечовина (амід карбамінової кислоти), CO(NH₂)₂. Завдяки високій агроекономічній ефективності та екологічності карбаміду потреба в ньому на міжнародному ринку добрив постійно зростає. В Україні, можливо через брак знань щодо ефективного його застосування, сучасного обладнання для внесення та й коштів, карбамід не користується великим попитом в аграріїв.

Вміст загального азоту (N) в карбаміді 46,2%. Це найбільш концентроване гранульоване азотне добриво. Державним стандартом України дозволяється вміст у карбаміді шкідливого для рослин біурету до 1,4%. Вищі концентрації біурету можуть знижувати схожість насіння, пригнічувати ріст та розвиток молодих рослин. У ґрунті біурет повністю розкладається протягом перших 10-15 днів після внесення. Враховуючи ці особливості, карбамід рекомендується вносити в ґрунт на 2-3 тижні раніше від інших азотних добрив, що лише сприятиме засвоєнню азоту молодими рослинами. Карбамід має високу розчинність у воді (при температурі 20^ОC у 100 см³ води розчиняється 51,8 г добрива) з поглинанням тепла (ендотермічна реакція). За твердженнями англійських учених, ще до гідролізу карбаміду його молекули є рухомими та здатні вимиватися в нижні шари ґрунту подібно до нітратного азоту. Молекули амідного азоту карбаміду малодоступні рослинам. Культури можуть споживати азот карбаміду лише після трансформації його в сполуку амонію ферментом уреазою уробактерій та кореневою системою рослин у вологому середовищі. Схематично цей процес виглядає так:

(NH₂)2CO₂ + 2H₂O уреаза = (NH₄)2CO₃ (утворює нестійку сполуку карбонат амонію)

(NH₄)2CO₃ + 2H₂O = NH₄HCO₃ + NH₄OH

(NH₄)2CO₃ = NH₄HCO₃ + NH₃

Утворений вуглекислий амоній (NH₄HCO₃) та гідроксид амонію (NH₄OH) легко розкладаються до леткого газоподібного аміаку (NH₃). Без заробляння карбаміду в ґрунт втрати азоту можуть сягати 30-70%, особливо на нейтральних та лужних ґрунтах. Технологія застосування карбаміду передбачає його обов'язкове заробляння у вологий ґрунт на глибину 5-8 см.

Дослідженнями Д. А. Коренькова встановлено, що, порівняно з аміачною селітрою, поверхневе внесення карбаміду на нейтральних та лужно-карбонатних ґрунтах знижувало його ефективність на 23,6%.

За допомогою нітрифікуючих бактерій сполуки амонійного азоту, які утворилися з карбаміду, через низку мікробіологічних перетворень переходять у нітратну форму. При цьому, кінцевим є утворення азотної кислоти, яка підкислює ґрунтове середовище. Тому карбамід називають біологічно кислим добривом. Для нейтралізації 1 ц карбаміду слід внести 0,83 ц CaCO₃ карбонату кальцію у вигляді вапнякових добрив.

Продовження