05.08.2008

Озимину потрібно підживлювати «Нутрівантами Плюстм» ще й восени

Озимину потрібно підживлювати «Нутрівантами Плюс^тм» ще й восени

Нутрівант Плюс = Урожай Плюс

«Жодна технічна галузь для свого успішного розвитку не потребує такого обсягу знань, як сільськогосподарське виробництво»   Юстус Лібіх, 1840 р.

Передмова

Відомо, що кожній сільськогосподарській культурі властиві лише свої фізіологічні особливості щодо мінерального живлення. Характерною особливістю озимих культур - пшениці озимої, ячменю озимого та озимого ріпаку є те, що їх висока продуктивність закладається ще восени за рахунок оптимально збалансованої мінеральної поживи, достатнього вмісту води, світла, температур, повітря (СО₂+О₂) тощо.

Встановлено, що морозостійкість озимих культур тісно пов’язана із підготовкою їх до перезимівлі та переходом до стану спокою. При цьому, у озимих збільшується вміст зв’язаної води та зменшується вміст вільної, підвищується вміст - цукрів, білкового та небілкового азоту.

Позитивну роль біогенів, зокрема мікроелементів, у підвищенні морозостійкості озимих культур висвітлено у роботах таких відомих вчених, як П.А. Власюк, І.М. Васильєва, Л.А., Л.А. Лебєдєва, І.А. Буркіна, Г.Г.Цевробошвілі, Е.І. Ратнева, Н.Г. Дерега. Дослідженнями І.М. Васильєвої, Л.А. Лебєдєвої, 1963 р., встановлено, що під впливом цинку підвищується вміст зв’язаної води в рослинах пшениці озимої, особливо води, яка зв’язана силами більше 90 атмосфер, однак вміст води, що замерзає при цьому зменшується. Також встановлено, що на оброблених цинком варіантах пшениці озимої значно підвищувався вміст цукрів у вузлах кущення та вміст білкового азоту. Відсоток виживання рослин на оброблених цинком варіантах становив - 83%, 91% та доходив до 100% проти 59%, 48% та 62% на контролі. Аналогічну закономірність було встановлено і М.Г. Абуталиловим, 1961 р., де позакореневе підживлення бором, марганцем, міддю, та цинком пшениці озимої теж поліпшувало її перезимівлю. Разом із цим, дослідження показали що завищені дози мікроелементів знижують морозостійкість пшениці озимої.

Дослідженнями В.К. Рябчун та Н.І. Рябчун, (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, 2007 – 2008 рр.) встановлено, що позакореневе підживлення озимих пшениці та ячменю «Нутрівантом Плюс^тм зерновий» поліпшувало на 5 – 10% виживання рослин. При цьому рослини інтенсивніше розвивались, поліпшувалось їх кущення, ліпше розвивалась коренева система та підвищувався вміст цукрів у вузлах кущіння і становив понад 25%. Лабораторні дослідження на пшениці озимій, що проводились у морозильній камері при температурі – 180С, теж підтвердили позитивну роль «Нутріванта Плюс^тм зерновий» щодо стійкості рослин до мінусових температур, де на оброблених варіантах загибель рослин становила не більше 10-15% проти 30% на контролі.

Разом з цим, мікроелементи прискорювали розвиток озимих культур, що є актуальним при входженні їх в зиму.

Застосування добрив компанії «Нутрітех Україна» на озимих культурах

Ріпак озимий (Brassica napus oleifera) – найбільш продуктивна та високорентабельна сільськогосподарська культура, що вимагає дотримання всіх складових технології при її вирощуванні.

Для повного розуміння важливості осіннього періоду при формуванні високої врожайності ріпаку озимого повернемось до його біологічних особливостей та фізіології мінерального живлення. Отже, формування генеративних органів, які будуть визначати майбутню врожайність ріпаку озимого, проходить у його початкові фази росту. У фазу осінньої розетки, тобто коли рослина формує 6 – 8 листків, відбувається диференціація генеративних органів. У цій фазі на верхівці кореневої шийки, так званому «конусі наростання», закладаються квіткові та пазушні бруньки, які визначають 70% майбутньої врожайності. Відповідно, оптимально збалансоване мінеральне живлення в цій фазі лише сприятиме формуванню високої потенційної врожайності.

Слід акцентувати увагу на те, що близько 65 – 75% стрижневих коренів формується саме восени, що теж вимагає оптимального забезпечення рослин доступними сполуками фосфору, калію, магнію, марганцю, цинку, молібдену, а особливо бором. При цьому, оптимальне мінеральне живлення сприяє формуванню потужної кореневої системи, яка здатна забезпечити стійкість рослин до різких перепадів температур осінньо-зимового періоду, утримувати запас елементів мінерального живлення, цукрів, білків до весни, які забезпечать успішне відновлення весняної вегетації та їх стрімкий ріст і розвиток.

У більшості рекомендацій із застосування мінеральних добрив на ріпаку озимому приділяється увага лише макро- (N, P, K) та мезоелементам (Mg і S). Однак, на нашу думку, важливо забезпечити рослини ріпаку озимого і мікроелементам відповідно до фізіологічних вимог культури, оскільки кожен із елементів мінерального живлення відіграє свою роль у рості та розвитку культури та його не можливо замінити іншим біогеном, таблиця 1.

1. Фізіологічна роль біогенів для ріпаку озимого

Продовження статті >>>